МОЄ МІСТО - ЧЕРВОНОГРАД

Для кожної людини найкращим місцем у світі є мала батьківщина – місце, де ти народився  і з яким пов’язано багато спогадів.

Для мене це місто – Червоноград.

Червоноград – це унікальне місто, з неповторною історією, динамічним сьогоденням і потужним потенціалом для майбутнього розвитку.

Червоноград – місто обласного підпорядкування,  розташоване у пiвнiчнiй частинi Львiвської областi, на вiдстані 70 кiлометрiв вiд обласного центру. Загальна площа міста та його сателітів – м.Соснівки та смт.Гірник - 21 км.кв

 

ІСТОРІЯ МІСТА У ФАКТАХ

·   Початок історії міста датується 1685 роком, коли коронний гетьман Речі Посполитої, воєвода краківський і белзький Фелікс Казімєж (Щенсний) Потоцький   придбав від родичів шмат галицької землі. 1691-го року Фелікс Казімєж почав будувати замок у місці злиття річок Західний Буг та Солокія.  Місто, яке виникло навколо замка, на місці лісових хащ та мочарів,  отримало назву на честь дружини гетьмана, Христини (Кристини) Любомирської, – Кристинопіль. Родина Потоцьких володіла містом до 1781 року.

·   Онук засновника, Францішек Салезій Потоцький побудував на місці родинного замку  палац, який свого часу вважався однією з архітектурних перлин Речі Посполитої. За часів Потоцьких у місті було засновано костел Св.Духа ( з 1988 року – церква Св.Володимира), церкву Св.Юрія та монастир оо. Василіян, які і сьогодні є окрасою старої частини міста. Церква оо. Василіян прославилась далеко за межами міста завдяки чудотворному образу  Матері Божої, а монастир – своєю видатною збіркою рукописних книг, серед яких такі перлини церковнословянської мови  як «Бучацьке євангеліє» та «Кристинопільський Апостол». 

·   Родина Потоцьких свого часу ославилася на цілу Європу, ставши фігурантами скандального процесу, під час якого Францішка Салезія та Анну Потоцьких назвали замовниками вбивства 17-річної Гертруди Коморовської, таємної дружини їх сина Станіслава Щенсного.  До речі, теперішній президент Польщі походить із шляхетного роду Коморовських, що і нещасна дівчина.

·   Станіслав Щенсний Потоцький був останнім власником Кристинополя з роду Потоцьких. Після продажу міста, він виїхав на Уманщину.  В місті Тульчин він  облаштував для своєї третьої дружини, «прекрасної гречанки»  Софії Вітт прекрасний палац і парк, що дотепер носить назву Софіівка  і є однією з найвідоміших туристичних атракцій України.

·   За часів Австро-Угорщини, у першій половині ХІХ століття,  кристинопільські підприємці успішно експортували за кордон деревину, сільськогосподарську продукцію і худобу, а найбільшим підприємством міста була цегельня з добовою нормою виробітку 10 000 цеглин на одну піч.  

·   У свій час місто відвідували Джакомо Казанова та  цісар Йосиф ІІ з династії Габсбургів, тут народилися український поет Василь Бобинський і всесвітньо визнаний математик Яків Ейхенбаум, саме у Кристинополі складав вічні обіти митрополит Андрей Шептицький, і саме тут померла спів засновниця Згромадження  Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії сестра Йосафата (Михайлина Гордашевська), беатифікована 2001 року.   

·    У повоєнний час, після укладення угоди  про новий радянсько - польський кордон (15 лютого 1951 року)  Кристинопіль увійшов до складу УРСР. У результаті славнозвісного обміну територіями на території Радянського Союзу опинились багаті поклади кам’яного вугілля поблизу міста.

·   10 листопада 1951 року – на основі Наказу Президії Верховної Ради УРСР місто Кристинопіль перейменовано на Червоноград і підпорядковано Забузькому району (центр району – м. Белз).

·   серпень 1952 року – поблизу Червонограда розпочалося будівництво першого на Львівщині вугільного підприємства – шахти №1 «Великомостівська». Шахту будували чотири роки і здали в експлуатацію 25 грудня 1957р.

·   21 серпня 1956 року місто вперше відвідав Микита Хрущов– перший секретар ЦК КПРС.

·   24 грудня 1957 року вийшло на-гора перше червоноградське вугілля, здано в експлуатацію шахту №2 «ВМ».

·   1958-1959 роки – будівництво насипної дамби, яка з’єднала старе та нове місто.

·   1974 року – у місті з’явилися перші багатоповерхівки – два дев’ятиповерхові будинки по вул. Шептицького, 2 та 4.

·   1977 року  червоноградці відчули землетрус, епіцентр якого був біля м. Бухарест (Румунія).

·   25 серпня 1978 року   при в’їзді до міста зі сторони м. Львова було встановлено пам’ятник «Гімн праці» (автори: скульптор Л. Садовський, архітектор А. Кожухов). Цей монумент і досі вважається візитною карткою міста і відомий у місті як «Шахтар».

·   5 червня 1988 року вперше після входження міста до складу УРСР у місті відбулася божественна літургія – було відкрито церкву Св. Володимира до 1000-ліття хрещення Руси-України.

·    1 грудня 1989 року відновив свою діяльність монастир оо. Василіан.

·   1 квітня 1990 року у Червонограді вперше замайорів національний (синьо-жовтий) прапор на даху міської ради (за рішенням Червоноградської міської ради першого демократичного скликання).

·   У історії незалежної України Червоноград прославився як перше місто в колишній радянській імперії,   де було демонтовано бронзовий пам'ятник Леніну.   Це сталося 1 серпня 1990 року.  1996 року на цьому місті встановили  пам’ятник Т.Г. Шевченку, для виготовлення якого використали «ленінський» метал.  

·    1991 року було закладено камінь під будівництво Собору Св. Йосафата, який за своїми розмірами випереджає кафедральний собор Св. Юрія у Львові більше, ніж удвічі (50х50м, висота - 58,3 м).

·   7 квітня 1994 року до міста повернено священну реліквію – чудотворну ікону Кристинопільської Божої Матері.